сіяння
СІЯННЯ, я, с. Дія за анач. сіяти 1. Ти ся журиш, пане брате, сіянням, оранням, Я ся журю, пане брате, першим закоханням (Коломийки, 1969, 79).
СІЯННЯ, я, с., поет. 1. Дія за знач. сіяти. В цвітінні яблунь, у сіянні зір - Хвала життю, благословення й мир! (Нех., Сонце.., 1947, 15).
2. Те саме, що сяйво. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Л. Укр., IV, 1954, 111); Тихий місяць у сіянні над яворами вже зійшов (Сос., Так ніхто.., 1960, 401).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіяння | сіяння |
Родовий | сіяння | сіянь |
Давальний | сіянню | сіянням |
Знахідний | сіяння | сіяння |
Орудний | сіянням | сіяннями |
Місцевий | на/у сіянні | на/у сіяннях |
Кличний | сіяння | сіяння |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сіяння | сіяння |
Родовий | сіяння | сіянь |
Давальний | сіянню | сіянням |
Знахідний | сіяння | сіяння |
Орудний | сіянням | сіяннями |
Місцевий | на/у сіянні | на/у сіяннях |
Кличний | сіяння | сіяння |