табель
ТАБЕЛЬ, я, ч . 1. Список, перелік предметів разом з даними щодо них, розташований у послідовному порядку. Табель майна установи.
Табель про ранги, дорев. - законодавчий акт Петра І, за яким в армії, флоті та урядовому апараті була встановлена послідовність, ієрархія чинів (посад).
2. Дошка з жетонами або книга для обліку виходу на роботу робітників і службовців та закінчення ними роботи. У тракторній бригаді постійно ведеться табель явки на роботу трактористів, причіплювачів і інших працівників (Орг. та технол. тракт. робіт, 1956, 19).
3. Відомість про успішність учня за чверть навчального року або за рік. Я вирішив підтягтися, щоб в останньому за цей рік табелі були в мене тільки четвірки й п'ятірки (Сміл., Сашко, 1954, 32); Наприкінці травня екзамени закінчились, а другого червня Олександра Василівна роздала п'ятикласникам табелі (Донч., Ю. Васюта, 1950, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | табель | табелі |
Родовий | табеля | табелів |
Давальний | табелеві, табелю | табелям |
Знахідний | табель | табелі |
Орудний | табелем | табелями |
Місцевий | на/у табелі | на/у табелях |
Кличний | табелю | табелі |