тампон
ТАМПОН, а, ч. Шматочок стерильної марлі чи вати, що його вкладають у рану або якусь порожнину організму, щоб спинити кровотечу, ввібрати гній. Щоб зменшити крововтрату, накладають притискувальну пов'язку в тампоном, змоченим розчином адреналіну (Хвор. дит. віку, 1955, 37); Олег миттю витер тампоном рану біля входу і виходу кулі, примотав поверх подушечки з марлі (Ле, Клен. лист, 1960, 93).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тампон | тампони |
Родовий | тампона | тампонів |
Давальний | тампонові, тампону | тампонам |
Знахідний | тампон | тампони |
Орудний | тампоном | тампонами |
Місцевий | на/у тампоні | на/у тампонах |
Кличний | тампоне | тампони |