тантра
ТАНТРА, -и, ж. Система тілесних і психічних технік, призначена для розвитку усвідомленості людини і, як наслідок, подолання нею бар'єру сприйняття реальності лише на основі інтерпретації інформації, що надходить у розум від органів сприйняття; у тибетській і бонській термінології тантра визначається як система практик для досягнення вищої реалізації, і є особливістю тантричного буддизму; тантра є третьою і вищою колісницею вчення; слово "тантра" має кілька значень: "таємне знання", "магія", "практика", "вчення", "порятунок за допомогою тіла" і навіть "процес ткацтва"; але священні тексти – тантри дають зовсім інше трактування цього терміну: "вчення називається Тантрою тому, що розкриває знання про істинну суть усього – таттву, і тим самим рятує". // В індуїзмі та буддизмі – дія, що супроводжує культовий обряд.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тантра | тантри |
Родовий | тантри | тантр |
Давальний | тантрі | тантрам |
Знахідний | тантру | тантри |
Орудний | тантрою | тантрами |
Місцевий | на/у тантрі | на/у тантрах |
Кличний | тантро | тантри |