тантризм
ТАНТРИЗМ, -у, ч. Релігійно-філософське вчення древньої Індії, спочатку пов'язане з культом жіночих божеств і магічних обрядів, спрямованих на забезпечення родючості; у ході історії під впливом виниклих пізніше релігій тантризм видозмінювався: виник буддійський, шиваїстський, шактистський і вишнуїстський тантризм; хоча тантризм має всі ознаки самостійної традиції – це і віровчення, своєрідна культова і йогічна практика, священні книги – тантри і цілий ряд інших рис окремої релігії, – більшість учених, та й самих тантристів розглядають його як особливу форму індуїзму; в індійській термінології тантризм – вчення про двоєдину природу світу, у якому представлені чоловіче і жіноче начала, про нероздільний союз блаженства і порожнечі як чоловічого, так і жіночого начала. // Напрямок у буддизмі та індуїзмі, що основується на тантрах, методах йоги та проповідує вдосконалення людини на основі залучення до таємного знання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тантризм | тантризми |
Родовий | тантризму | тантризмів |
Давальний | тантризмові, тантризму | тантризмам |
Знахідний | тантризм | тантризми |
Орудний | тантризмом | тантризмами |
Місцевий | на/у тантризмі | на/у тантризмах |
Кличний | тантризме | тантризми |