тваринний
ТВАРИННИЙ, а, е. 1. Прикм. до тварина 1. У тваринному і людському організмах білки не можуть утворюватися з вуглеводів та жирів (Метод. викл. анаг.., 1955. 146); До кормів тваринного походження належать: молоко незбиране й збиране, молочні відходи (Свинар., 1956, 161); // Пов'язаний із зображенням тварин. Сучасні майстри [гуцульської кераміки] далі розвивають традиції.. рослинного орнаменту, зате мало вживають мотивів тваринного (Гуцульська кераміка, 1956, 42); // Добутий з органічних речовин; органічного походження. Тваринне вугілля; Тваринний клей.
^ Тваринний світ - сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин. Тваринний світ морів Тихого океану багатший, ніж Північного Льодовитого океану (Фіз. геогр., 7, 1957, 17).
2. перен. Власт. тварині, тваринам; такий, як у тварин; суто фізіологічний, не контрольований розумом. І часто у них [хлопців] виникало тваринне бажання втекти подалі від цієї путі на знайомі стежки (Мик., II, 1957, 472); Вершники на момент круто збили коней і потім з тваринним криком кинулись у різні кінці (Панч, В дорозі, 1959, 36); Сліпий, тваринний жах гнав їх [панів] геть, обливав спини дрижаками й холодним потом (Тулуб, Людолови, І, 1957, 21); // Грубий, низький. Тваринне почуття.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тваринний | тваринна | тваринне | тваринні |
Родовий | тваринного | тваринної | тваринного | тваринних |
Давальний | тваринному | тваринній | тваринному | тваринним |
Знахідний | тваринний, тваринного | тваринну | тваринне | тваринні, тваринних |
Орудний | тваринним | тваринною | тваринним | тваринними |
Місцевий | на/у тваринному, твариннім | на/у тваринній | на/у тваринному, твариннім | на/у тваринних |