твердішати
ТВЕРДІШАТИ, ає, недок. Ставати твердішим (див. твердий 2, 4). Грунт під ногами загону твердішав. Бойчук спинився, спрямовуючи бійців по обидва боки від себе (Бойч., Молодість, 1949, 326); Голос Кузьміна спочатку був несміливий, ніби винуватий, потім він все міцнів і твердішав (Збан., Сеспель, 1961, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | твердішаю | твердішаємо |
2 особа | твердішаєш | твердішаєте |
3 особа | твердішає | твердішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | твердішатиму | твердішатимемо |
2 особа | твердішатимеш | твердішатимете |
3 особа | твердішатиме | твердішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | твердішав | твердішали |
Жіночий рід | твердішала | |
Середній рід | твердішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | твердішаймо | |
2 особа | твердішай | твердішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | твердішаючи | |
Минулий час | твердішавши |