телячий
ТЕЛЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до теля 1. Готова страва вся стояла.. Юшка з хляками, з кишками. Телячий лизень тут лежав (Котл., І, 1952, 205); Він поклав у торбу дві товстенні книги, телячою шкурою обшиті (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 417); // Признач. для теляти, телят. Телячий хлів; // Зробл. із шкіри теляти. Ось він, круглоплечий, невисокий, стоїть зараз перед парубком в рябій телячій шапці, в селянській свитці й чоботях (Стельмах, І, 1962, 126); // Пригот. з м'яса теляти. Теляча ковбаса; Телячі котлети.
Телячий вагон - вагон товарного поїзда для перевезення худоби. [Ганна:] Загнали їх [бранців] у телячі вагони, мов скотину, і повезли (Мороз, П'єси, 1959, 21).
2. перен., розм. Такий, як у теляти (у 2 знач.). - І поб'ють! А ти терпи та знось мовчки, бо ти наймичка? - перекривила Пріська Степана. - ..Коли б я знала вашу телячу вдачу, то я б вас і до порога свого не допустила (Л. Янов., І, 1959, 234); // Бурхливий, нестримний (про вияв радісних почуттів тощо). Вутанька внесла знадвору в'язку свіжої соломи,.. з радісними вилясками став [Василько] товктися в ній та перекидатися, тішачи дорослих своїми телячими пустощами (Гончар, II, 1959, 161).
@ Телячі ніжності див. ніжність; Телячі радощі див. радощі.
$ Моє (твоє, наше і т. ін. ) діло теляче - мене (тебе, нас і т. ін.) це не стосується, я (ти, ми й т. ін.) не повинен (не повинні) втручатися. - Нехай про це, пане підполковнику, думає політичний відділ, а наше діло - теляче (Стельмах, II, 1962, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | телячий | теляча | теляче | телячі |
Родовий | телячого | телячої | телячого | телячих |
Давальний | телячому | телячій | телячому | телячим |
Знахідний | телячий, телячого | телячу | теляче | телячі, телячих |
Орудний | телячим | телячою | телячим | телячими |
Місцевий | на/у телячому, телячім | на/у телячій | на/у телячому, телячім | на/у телячих |