терапевт
ТЕРАПЕВТ, а, ч. Лікар, фахівець із внутрішніх хвороб; спеціаліст у галузі терапії. Лікар-терапевт Бублик за двадцять п'ять років своєї чесної роботи прийняв дев'яносто тисяч хворих (Укр. літ., 1957, 144); Тут [у заводському пункті охорони здоров'я] приймають лікарі всіх спеціальностей: невропатолог, гінеколог, окуліст, фтизіатр, терапевт (Веч. Київ, 4.IV 1958, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | терапевт | терапевти |
Родовий | терапевта | терапевтів |
Давальний | терапевтові, терапевту | терапевтам |
Знахідний | терапевта | терапевтів |
Орудний | терапевтом | терапевтами |
Місцевий | на/у терапевті, терапевтові | на/у терапевтах |
Кличний | терапевте | терапевти |