термосити
ТЕРМОСИТИ, ошу, осиш, недок., перех. і неперех., розм . 1. Трясти, смикати, шарпати. Люди задеревіли, а Іван термосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук (Стеф., І, 1949, 71); Кузьма чухав потилицю, глибоко зітхав і знову починав його термосити: - Вставай, вставай, синку, а то білі втечуть, як будемо вилежуватися (Панч, II, 1956, 185); Вона прокинулась від того, що хтось термосив її за плече (Загреб., Шепіт, 1966, 96); Як шалений вибіг [Забейко] на сходи - термосив клямкою, дзвонив і гатив носом черевика в двері (Вільде, На порозі, 1955, 40); // Торгати, тріпати, потрясати, хитати (про вітер, бурю й т.ін.). Грудневий вихор із протяжним стогоном задержується біля хати, термосить вікном та дверима незачиненими (У. Кравч., Вибр., 1958, 403).
2. рідко. Те саме, що теребити 2. Стяг [Іванька] свою облуплену шапку з голови й, термосячи її в руках, став жалібненько просити (Григ., Вибр., 1959, 36); Михайло, повернувшись до клуночка на канапі, дивився на нього й нервово термосив свою бороду (Досв., Вибр., 1959, 177).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | термошу | термосимо |
2 особа | термосиш | термосите |
3 особа | термосить | термосять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | термоситиму | термоситимемо |
2 особа | термоситимеш | термоситимете |
3 особа | термоситиме | термоситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | термосив | термосили |
Жіночий рід | термосила | |
Середній рід | термосило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | термосьмо | |
2 особа | термось | термосьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | термосячи | |
Минулий час | термосивши |