терміт
ТЕРМІТ1 див. терміти.
ТЕРМІТ2, у, ч., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла. Суміш магнітного окису заліза Fe3O4 з алюмінієм, відома під назвою терміту, успішно застосовується на практиці для зварювання залізних предметів (Заг. хімія, 1955, 489).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | терміт | |
Родовий | терміту | |
Давальний | термітові, терміту | |
Знахідний | терміт | |
Орудний | термітом | |
Місцевий | на/у терміті | |
Кличний | терміте |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | терміт | терміти |
Родовий | терміта | термітів |
Давальний | термітові, терміту | термітам |
Знахідний | терміта | термітів |
Орудний | термітом | термітами |
Місцевий | на/у терміті | на/у термітах |
Кличний | терміте | терміти |