терпеливість
ТЕРПЕЛИВІСТЬ, рідко ТЕРПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. терпеливий, терпливий. Була се перша і дуже досадна лекція терпеливості і старанності в дрібницях, яку дала їй поштова служба (Фр., II, 1950, 315); Безмірна терпеливість людини. Життя може забрати у неї найближчих, розбити кохання, украсти щастя, але людина лишається людиною (Стельмах, II, 1962, 226); Бронко не розсердився на неї, а, навпаки, з привітною терпеливістю, не нав'язуючи їй тієї товстої книги, почав випитувати, що їй подобається читати (Вільде, Сестри.., 1958, 384); На якийсь часок переставали вони пориватися, наче заспокоювалися, трохи набиралися терпливості (Вовчок, І, 1955, 313).
Тратити (втрачати, втратити і т. ін. ) терпеливість (терпливість) - не маючи більше змоги терпіти, витримувати що-небудь, виходити зі стану спокою, рівноваги; роздратовуватися. [Орест (тратить терпеливість ):] А се уже против чого? Чи не собі самому ви читаєте мораль, вам воно якраз такі афоризми тепер потрібні! (Л. Укр., II, 1951, 29); Юрко втратив терпеливість, і часто-густо доходило до плачів (Козл., Ю. Крук, 1950, 117).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | терпеливість | терпеливості |
Родовий | терпеливості, терпеливости | терпеливостей |
Давальний | терпеливості | терпеливостям |
Знахідний | терпеливість | терпеливості |
Орудний | терпеливістю | терпеливостями |
Місцевий | на/у терпеливості | на/у терпеливостях |
Кличний | терпеливосте | терпеливості |