тил
ТИЛ, у, ч . 1. Задня, зворотна частина, сторона чого-небудь; бік, протилежний передньому, лицьовому. Семінарія тилом виходить у цвинтар до собору (Свидн., Люборацькі, 1955, 179); Деяким [панам] не вистачило стільців, так вони зірвали зі стін схизматські образи, положили їх тилом на зруби та на них і розсілись (Стар., Облога.., 1961, 24).
З тилу, присл.: а) ззаду. Спереду сідла висіли дві кобури з пістолями, а з тилу в тороках ув'язувалась бурка і інше до треби козакові (Стор., І, 1957, 265); Бабуся б'є поклони і попід руку позирає, щоб дід не потяг її з тилу батогом (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 45); б) задвірками, через чорний хід. До зали, прослизнувши десь через кухню, розбентежено влетіла Тамара-зоотехнічка.. Не вперше їй сюди так заходити - з тилу, через кухню, щоб і люди не бачили (Гончар, Тронка, 1963, 128).
2. Територія, розташована звичайно далі від лінії фронту. Втихомирив вибух пристрасті солдат Королевич. Посміхаючись, він закинув про те, що тут же, товариші, не позиції, а глибокий тил (Смолич, Мир.., 1958, 47); Вікторія розповіла, як їхню групу скинули у ворожий тил для налагодження зв'язку з партизанами (Хижняк, Тамара, 1959, 228); // Територія, розташована позаду ділянки, зайнятої яким-небудь військовим з'єднанням. Рота пробігла ще кілька метрів, як несподівано з флангу зацокотів кулемет, а слідом за ним затріщали постріли ще й з тилу (Панч, В дорозі, 1959, 119); Буваючи в батальйонних тилах, Ясногорська ніколи не минала володінь Васі Багірова. Її тягнуло сюди, як у рідний дім, з рідними звичаями, спогадами, запахами... (Гончар, III, 1959, 199).
3. перев. мн. Сукупність допоміжних військових частин і з'єднань, які розташовані за діючими частинами й забезпечують їх усім необхідним для життя та бою. Хутір Дергачі стояв у глибокій долинці, край Севастополя, і там містилася частина тилів бригади Горпищенка. Різні майстерні, склади, кухні (Кучер, Голод, 1961, 83); Ворожі тили без будь-якого порядку тікали, одірвавшись від своїх частин (Петльов., Хотинці, 1949, 222).
4. Уся територія й населення країни, що воює, на відміну від фронту. Радянський тил дав на фронт усе, що фашистам смерть несе (Укр.. присл.., 1955, 417); Хмельницький вживав заходів для ослаблення і дезорганізації тилу польської армії. З цією метою він звернувся з універсалом до польських селян, закликаючи їх повставати проти шляхти (Іст. УРСР, І, 1953, 246).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тил | тили |
Родовий | тилу | тилів |
Давальний | тилові, тилу | тилам |
Знахідний | тил | тили |
Орудний | тилом | тилами |
Місцевий | на/у тилі | на/у тилах |
Кличний | тиле | тили |
тиловий
ТИЛОВИЙ, а, е. Прикм. до тил. В задній стінці житла робили віконце на одну шибку для огляду садиби за хатою, але, як правило, в тиловій частині кімнати вікон не було (Дерев. зодч. Укр., 1949, 9); Минали місяці лікування, стройової та політичної підготовки в тилових батальйонах інженерних військ (Ле, Право.., 1957, 159); Резерви й тилові частини не встигали підтягатися до діючих лав (Еллан, II, 1958, 246); // Який знаходиться, перебуває в тилу (у 2, 4 знач.); який обслуговує тил. Коли його перевезли в тиловий госпіталь, він був уже без пульсу (Довж., І, 1958, 319); // Який відбувається, проходить у тилу (у 2 знач.). Коли царський уряд оголосив мобілізацію казахів на тилові роботи, десятки аулів узялися за зброю (Донч., І, 1956, 127).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тиловий | тилова | тилове | тилові |
Родовий | тилового | тилової | тилового | тилових |
Давальний | тиловому | тиловій | тиловому | тиловим |
Знахідний | тиловий, тилового | тилову | тилове | тилові, тилових |
Орудний | тиловим | тиловою | тиловим | тиловими |
Місцевий | на/у тиловому, тиловім | на/у тиловій | на/у тиловому, тиловім | на/у тилових |