тирс
ТИРС, а, ч. У грецькій міфології - жезл бога виноградарства й виноробства Діоніса (у римській - Вакха) та його супутників, увитий плющем і виноградним листям, із шишкою пінії на верхньому кінці. Всі [німфи] уквітчані вінками, Всі одкинулись зухвало, В гордовитих смілих позах, А в руках держали тирси (Л. Укр., IV, 1954, 171); Я снив, немов боги озвалися до мене:.. І цей - й лицем, повитим в чорні шати, І цей, що з піснею в устах збирає Ситняк на дудки І братки темні І на своєму золотому тирсі в'яже На взір.. патериці дві гадюки... (Зеров, Вибр., 1966, 482).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тирс | тирси |
Родовий | тирса | тирсів |
Давальний | тирсові, тирсу | тирсам |
Знахідний | тирс | тирси |
Орудний | тирсом | тирсами |
Місцевий | на/у тирсі | на/у тирсах |
Кличний | тирсе | тирси |
тирса
ТИРСА1, и, ж. Дрібні частинки деревини, що осипаються під час її пиляння. Бачила вона колись великі купи білої-білої тирси біля теслярів. Пиляли вони дерево, дзижчала пилка, і на землю сипався біленький порох (Хижняк, Тамара, 1959, 181); У пивній стояло кілька мармурових столиків, підлогу густо посипано тирсою (Ю. Янов., І, 1958, 539).
ТИРСА2, и, ж. (Stipa capillata L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і квітками, зібраними в пухнасту волоть; ковила волосиста. Нагинає [вітер] верби в гаї, А тирсу на полі (Шевч., І, 1963, 141); А пісня.. розлягається по тих степах, де колись тирса шуміла (Н.-Лев., III, 1956, 315); Де-не-де попадався під ноги безсмертник і стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітерця починає тонко бриніти, як жива (Гончар, III, 1959, 62); Основу травостою становлять тут [у Хомутівському степу] злаки - типчак, тирса, або ковила волосиста (Наука.., 5, 1967, 9); * У порівн. - Добре сказав Данило, - стиха зауважили старі, хитаючи сивими, як степова тирса, оселедцями (Тулуб, Людолови, І, 1957, 55); // Насіння цієї рослини. - Ой коли ж тебе, серденько, ждати? - Як стане на степу вітер повівати, Очерет та тирсу по степу розсипати (Чуб., V, 1874, 880).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тирса | тирси |
Родовий | тирси | тирс |
Давальний | тирсі | тирсам |
Знахідний | тирсу | тирси |
Орудний | тирсою | тирсами |
Місцевий | на/у тирсі | на/у тирсах |
Кличний | тирсо | тирси |