тисячолітній
ТИСЯЧОЛІТНІЙ, я, є. 1. Який триває тисячу років; тисячорічний; // Який триває дуже багато років. Протягом своєї тисячолітньої історії Київ багато страждав, але часто був і щасливий. Сьогодні щастя Києва - в його невпинній розбудові (Загреб., День.., 1964, 61); Не так ще багато літ минуло, як умер Довбуш і народилася його пісня, а от ввібрала вже в себе тисячолітню скорботу народу, сльози гір і осінню печаль осінніх полонин (Хотк., ІІ, 1966, 158); Тисячолітня робота хвиль розбила виступ [скелі] на окремі шматки (Багмут, Щасл. день.., 1959, 117).
2. Який існує, нараховує тисячу років. Тисячолітній дуб, що виростає з маленького жолудя, - звичайне природне явище (Жур., Звич. турботи, 1960, 10); За легендою тисячолітньої давності, жили тут колись троє братів-молодців (Знання.., 7, 1966, 11).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тисячолітній | тисячолітня | тисячолітнє | тисячолітні |
Родовий | тисячолітнього | тисячолітньої | тисячолітнього | тисячолітніх |
Давальний | тисячолітньому | тисячолітній | тисячолітньому | тисячолітнім |
Знахідний | тисячолітній, тисячолітнього | тисячолітню | тисячолітнє | тисячолітні, тисячолітніх |
Орудний | тисячолітнім | тисячолітньою | тисячолітнім | тисячолітніми |
Місцевий | на/у тисячолітньому, тисячолітнім | на/у тисячолітній | на/у тисячолітньому, тисячолітнім | на/у тисячолітніх |