ткаля
ТКАЛЯ, і, ж. Робітниця, майстриня, яка виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Молодиці обцілували Онисю й на радощах обіцяли напрясти матушці по півмітку, а ткаля й сама не зогляділась, як її язик обіцяв виткати матушці.. полотно (Н.-Лев., III, 1956, 109); Тихо гудуть ткацькі верстати. Ткаля уважно стежить за їх роботою (Веч. Київ, 13.VII 1961, 3); * Образно. Ткаля зима не жаліла свого добра, і під її тихе снування глибоким сном заснуло намучене село (Стельмах, І, 1962, 641).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ткаля | ткалі |
Родовий | ткалі | ткаль |
Давальний | ткалі | ткалям |
Знахідний | ткалю | ткаль |
Орудний | ткалею | ткалями |
Місцевий | на/у ткалі | на/у ткалях |
Кличний | ткале | ткалі |