тлінь
ТЛІНЬ, і, ж., книжн . 1. Те саме, що тління 1. На те й уваги їм [юнакам] нема. Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь І жде в землі холодна тлінь... (Щог., Поезії, 1958, 355); Я трудився, і ріс, і летів у бою, А тебе [комсомольський квиток] я зберіг, наче совість мою. На майбутні літа, на горіння, - не тлінь, На труди, на стремління нових поколінь (Мал., Звенигора, 1959, 176).
2. Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах. Віє тлінню повішених і загиблих від голоду, від злочинної [фашистів] кулі (Довж., III, 1960, 45); І де б я не була, я згадую з теплінню Моїх братів сердечних із Москви. Була б я попелом, була б давно я тлінню, Коли б не ви! (Забашта, Вибр., 1958, 116).
3. рідко. Те, що догоряє. Проїдь, мій коню, спроквола Повз чорне згарище села. Таким десь є й моє село, Що тлінню й попелом лягло (Бажан, Роки, 1957, 234).
4. перен. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності. Знаю я друзів своїх, що не мали хвальби, а чи зради. Бо хвальба - то є тлінь, а від зради немає поради (Мал., Запов. джерело, 1959, 176); Я вже дід і скоро вмру. Ні сердитись, ні лютитися не стану; Одно скажу: багатство - тлінь та порох (Крим., Вибр., 1965, 201).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тлінь | тліні |
Родовий | тліні | тліней |
Давальний | тліні | тліням |
Знахідний | тлінь | тліні |
Орудний | тлінню | тлінями |
Місцевий | на/у тліні | на/у тлінях |
Кличний | тліне | тліні |
тлін
ТЛІН, у, ч., книжн. Те саме, що тлінь. Зійшли галанівські слова, Живе в них серце б'ється, І дух живий, і міць жива, Що тліну не дається (Брат., Пора.., 1960, 14); Він [поет] зробить їй [Вітчизні] з пісень намисто, І слів його не рушить тлін (Павл., Бистрина, 1959, 116); Люд.. і поночі простує На гору ту, де мученика тлін (Стар., Вибр., 1959, 37); Де верби віття гнуть своє похиле,.. Проречисті підносяться могили [партизанів]. Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці - молодість сама, - 1 смерть. І тлін. І голосу нема. Ні рук міцних, що діяли й творили (Рильський, III, 1961, 279); - А оте все, - Роман махнув в напрямі вигорілої вулиці, - все тлін, мотлох... Хіба це... не до віку ж під стріхою та стріхою. Хіба це житло? (Довж., І, 1958, 344); На схід, на схід... Огонь навали за нами повз, як тліну чадь... (Сос., II, 1958, 459); Все - тлін. Лиш хист панує, довіку процвіта (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 249).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тлін | тліни |
Родовий | тліну | тлінів |
Давальний | тлінові, тліну | тлінам |
Знахідний | тлін | тліни |
Орудний | тліном | тлінами |
Місцевий | на/у тліні | на/у тлінах |
Кличний | тліне | тліни |