товмач
ТОВМАЧ, а, ч . 1. заст. Той, хто усно перекладає з однієї мови на іншу під час бесіди, офіційних переговорів і т. ін.; перекладач. Тоді взялись за діло товмачі й писці. Озброївшись дощечками, вкритими тонким шаром воску, писці заходились питати й записувати імена купців (Скл., Святослав, 1959, 138); В'юнкий, низенький товмач.. скоромовкою переказував слова посла (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 44); Пашке з'явився у повному параді: пес, товмач, кийок і заздалегідь розстебнута кобура парабелума (Коз., Гарячі руки, 1960, 93); Великий князь московський Іван Васильович у 1496 р. спорядив до датського короля посольство на чолі з товмачем Григорієм Істомою (Видатні вітч. географи.., 1954, 5).
2. Той, хто тлумачить, роз'яснює що-небудь. - Але ж я не пожежа, щоб мене гасити! Що за злочин, коли все хочеш сам, без товмачів обмізкувати! Для чого живу? Для чого житиму? Це мене цікавить (Гончар, Тронка, 1963,113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товмач | товмачі |
Родовий | товмача | товмачів |
Давальний | товмачеві, товмачу | товмачам |
Знахідний | товмача | товмачів |
Орудний | товмачем | товмачами |
Місцевий | на/у товмачі, товмачу, товмачеві | на/у товмачах |
Кличний | товмачу | товмачі |
товмачити
ТОВМАЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і неперех. Те саме, що тлумачити. - Та ви не дуже кваптесь товмачити, щоб часом лиха не набратись: хто мовчить, той двох навчить, - бо вже один батюшка за це виясніння [вияснення] втратив парафію (Н.-Лев., III, 1956, 174); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Март., Тв., 1954, 208).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товмачу | товмачимо |
2 особа | товмачиш | товмачите |
3 особа | товмачить | товмачать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товмачитиму | товмачитимемо |
2 особа | товмачитимеш | товмачитимете |
3 особа | товмачитиме | товмачитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | товмачив | товмачили |
Жіночий рід | товмачила | |
Середній рід | товмачило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товмачмо | |
2 особа | товмач | товмачте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | товмачачи | |
Минулий час | товмачивши |