товчка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товчка | товчки |
Родовий | товчки | товчок |
Давальний | товчці | товчкам |
Знахідний | товчку | товчки |
Орудний | товчкою | товчками |
Місцевий | на/у товчці | на/у товчках |
Кличний | товчко | товчки |
товчок
ТОВЧОК, чка, ч., розм., рідко . 1. Те саме, що товкучка. Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Коцюб., II, 1955, 244); На станції та ж сама метушня, той же товчок (Скл., Шлях.., 1937, 15); У друзів празник ще й великий: Сьогодні на товчку вони Купили Жоху черевики, А Стьопі Богові - штани (Воскр., І всерйоз.., 1960, 61).
2. заст. Різкий рух; поштовх. Коні шарпнули і товчок кляпу [клапан помпи] зломив (Фр., II, 1950, 375); // перен. Внутрішній або зовнішній поштовх до якоїсь дії, певного вчинку, прояву і т. ін. Моє відкриття - Се не мета, лиш шлях, котрого краю Не видно; не спокій для втомлених, Але товчок могучий для міцних, Для руху й поступу (Фр., XIII, 1954, 194); Зовнішня ж сила товчків розмаїтих сама неспроможна Сумі речей забезпечить життя без занепаду й шкоди (Зеров, Вибр., 1966, Ї55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товчок | товчки |
Родовий | товчка | товчків |
Давальний | товчкові, товчку | товчкам |
Знахідний | товчок | товчки |
Орудний | товчком | товчками |
Місцевий | на/у товчку | на/у товчках |
Кличний | товчку | товчки |