товчіння
ТОВЧІННЯ, я, с. Дія за знач. товкти і товктися. На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці - розтирачі, пести [товкачі] для товчіння, зернотерки (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 77).
@ Товчіння води в ступі - про некорисне, марне заняття. Адже добре знає [Турбай], у чому притичина, - думав Ярослав, - навіщо ж і розмову затівати?! Поки комсомольці-десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (Вол., Місячне срібло, 1961, 216).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | товчіння | товчіння |
Родовий | товчіння | товчінь |
Давальний | товчінню | товчінням |
Знахідний | товчіння | товчіння |
Орудний | товчінням | товчіннями |
Місцевий | на/у товчінні | на/у товчіннях |
Кличний | товчіння | товчіння |