томний
ТОМНИЙ, а, е, рідко. Сповнений легкого безпричинного смутку, легкої втоми, знемоги; млосний. - Я завжди буваю на балі в білому.. Я тоді така біла, томна (Л. Укр., III, 1952, 601); Не примхою міліардера, Не на потіху томних дам, Не сон, не мрія, не химера.. Ні! Гордий вицвіт мускулястих, Смаглявих одностайних рук В сплетіннях круглих і гранчастих Піднісся над шумливий брук (Рильський, II, 1960, 11); // Який виражає душевне томління, легкий смуток. З-під них [брів], прикриті густими й неправдоподібно довгими, одначе зовсім натуральними, віями, миттю блискали і зразу ж меркли - щоб за мить знову блиснути і знову померкнути - двійко швидких, гострих, але заразом і томних очей (Смолич, Мир.., 1958, 85); Він руку їй подав. Печально (Як то говорять, машинально) Татьяна сперлась і пішла, Не звівши томного чола (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 98).
...ТОМНИЙ, а, е. Друга складова частина складних слів, першу частину яких становить числівник, що означає кількість томів, напр.: тритомний, дванадцятитомний і т.ін.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | томний | томна | томне | томні |
Родовий | томного | томної | томного | томних |
Давальний | томному | томній | томному | томним |
Знахідний | томний, томного | томну | томне | томні, томних |
Орудний | томним | томною | томним | томними |
Місцевий | на/у томному, томнім | на/у томній | на/у томному, томнім | на/у томних |