тонкошкірий
ТОНКОШКІРИЙ, ТОНКОШКУРИЙ, а, е. 1. Який має тонку шкіру або шкірку, шкуру або шкурку. Закуски з помідорів готують з червоних стиглих плодів з круглою поверхнею, бо вони більш м'ясисті і тонкошкірі (Укр. страви, 1957, 37); Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі, Легку блакить лагун на чорнім фоні бурі І темну, як графіт, над океаном ніч (Рильський, І, 1956, 145); Підмазана, тонкошкура жіночка, її голос, яким говоряться банальні, незначущі слова, на якийсь час заволоділи мозком, затиснули серце (Ле, Міжгір'я, 1953, 55).
2. перен. Слабий, легко вразливий, надто чутливий. - Тонкошкірий ти, Тарасе, інтелігент. Покритикували, а він і з лиця змінився (Збан., Малин. дзвін, 1958, 50); - Чи я схожий на.. тонкошкірого дженджика, який валяється на траві і їздить через день до лісу, щоб послухати пташиного співу! (Загреб., Шепіт,1966, 206).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тонкошкірий | тонкошкіра | тонкошкіре | тонкошкірі |
Родовий | тонкошкірого | тонкошкірої | тонкошкірого | тонкошкірих |
Давальний | тонкошкірому | тонкошкірій | тонкошкірому | тонкошкірим |
Знахідний | тонкошкірий, тонкошкірого | тонкошкіру | тонкошкіре | тонкошкірі, тонкошкірих |
Орудний | тонкошкірим | тонкошкірою | тонкошкірим | тонкошкірими |
Місцевий | на/у тонкошкірому, тонкошкірім | на/у тонкошкірій | на/у тонкошкірому, тонкошкірім | на/у тонкошкірих |