тоновий
ТОНОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до тон 1, 8. Для портретів його [Т. Шевченка] роботи характерна старанна ліпка форми, світлотіньове моделювання, вміле використання тонових градацій і контрастних сполучень білого та чорного (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 24).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тоновий | тонова | тонове | тонові |
Родовий | тонового | тонової | тонового | тонових |
Давальний | тоновому | тоновій | тоновому | тоновим |
Знахідний | тоновий, тонового | тонову | тонове | тонові, тонових |
Орудний | тоновим | тоновою | тоновим | тоновими |
Місцевий | на/у тоновому, тоновім | на/у тоновій | на/у тоновому, тоновім | на/у тонових |