тонічний
ТОНІЧНИЙ, а, е, спец . 1. Прикм. до тоніка. Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (Нар. тв. та етн., 3, 1967, 49).
2. Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку при довільній кількості ненаголошених складів між наголошеними.
^ Тонічний вірш - вірш, в якому зберігається стала кількість наголошених складів незалежно від кількості ненаголошених; Тонічне віршування - система віршування, що грунтується на дотриманні певної кількості наголосів у рядку; Тонічний наголос див. наголос.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тонічний | тонічна | тонічне | тонічні |
Родовий | тонічного | тонічної | тонічного | тонічних |
Давальний | тонічному | тонічній | тонічному | тонічним |
Знахідний | тонічний, тонічного | тонічну | тонічне | тонічні, тонічних |
Орудний | тонічним | тонічною | тонічним | тонічними |
Місцевий | на/у тонічному, тонічнім | на/у тонічній | на/у тонічному, тонічнім | на/у тонічних |