торжище
ТОРЖИЩЕ, а, с., заст. Місце торгівлі, торгова площа. І на торжища і в чертоги Живого істинного бога Ти слово правди понесла (Шевч., II, 1963, 295); Рипіли вози, іржали коні на торжищі (Загреб., Диво, 1968, 102); // Велика торгівля в такому місці. Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Дмит., Розлука, 1957, 188).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торжище | торжища |
Родовий | торжища | торжищ |
Давальний | торжищу | торжищам |
Знахідний | торжище | торжища |
Орудний | торжищем | торжищами |
Місцевий | на/у торжищі | на/у торжищах |
Кличний | торжище | торжища |