торканий
ТОРКАНИЙ, а, е, перев. із запереч, част. не. Дієпр. пас. мин. ч. до торкати. Весь час робили [бійці] на деревах зарубки для зв'язківців. Зістругували ніким не торкану, зарослу мохом кору стовбурів і вирізьблювали Л&8594; (Гончар, III, 1959, 99); Одна Гола гора.. так і сіріла не торкана лемешем плуга (Чорн., Визвол. земля, 1959, 40).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | торканий | торкана | торкане | торкані |
Родовий | торканого | торканої | торканого | торканих |
Давальний | торканому | торканій | торканому | торканим |
Знахідний | торканий, торканого | торкану | торкане | торкані, торканих |
Орудний | торканим | торканою | торканим | торканими |
Місцевий | на/у торканому, торканім | на/у торканій | на/у торканому, торканім | на/у торканих |