торочити
ТОРОЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм . 1. також без додатка. Говорити одне й те саме, повторювати щось кілька або багато разів. - Він усім це саме торочить, а ти його, Романе, не дуже слухай та свій розум май, - обізвався один староста (Н.-Лев., VI, 1966, 346); Я тобі сто разів торочила (Сл. Гр.); - Та всі ви мені дорогі.. - Всі та не всі, - торочила своє Галина (Збан., Малин. дзвін, 1958, 31); // Говорити комусь про що-небудь (завжди, постійно). Користолюбець щохвилини Торочить про свої права, А от про те, що сам повинен Зробити людям - забува (Воскр., З перцем!, 1957, 373); Справді! Як поводить себе оцей Віктор. Вона б хотіла з ним поговорити щиро, а він торочить про електрику (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 214).
2. зневажл. Говорити нісенітниці, вести несерйозну, пусту розмову; базікати. [Настя:] Та отямся-бо, кумо! Що ти торочиш? (Фр., IX, 1952, 97); - Що оце ви торочите! Оце б то я, стар [старший] чоловік, занапастив молодий вік дівочий! (Барв., Опов.., 1902, 10); В лікареві, що схилився до хворого, нічого не зосталося від того балакуна, який п'ять хвилин тому торочив абищо, не думаючи (Шовк., Людина.., 1962, 167).
ТОРОЧИТИ, очу, очиш, недок., перех . 1. Висмикувати, витягати нитки з країв тканини, роблячи торочки. В сусідоньки я була, Рушнички торочила (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 165); - Ну, чого розсілася?.. Збирай зо стола та поможи Ярині рушники торочити (Л. Укр., III, 1952, 669).
2. Обшивати облямівкою краї одягу, портьєр і т. ін. для оздоби; оторочувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торочу | торочимо |
2 особа | торочиш | торочите |
3 особа | торочить | торочать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торочитиму | торочитимемо |
2 особа | торочитимеш | торочитимете |
3 особа | торочитиме | торочитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торочив | торочили |
Жіночий рід | торочила | |
Середній рід | торочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торочмо | |
2 особа | тороч | торочте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | торочачи | |
Минулий час | торочивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торочу | торочимо |
2 особа | торочиш | торочите |
3 особа | торочить | торочать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торочитиму | торочитимемо |
2 особа | торочитимеш | торочитимете |
3 особа | торочитиме | торочитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | торочив | торочили |
Жіночий рід | торочила | |
Середній рід | торочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | торочімо | |
2 особа | торочи | торочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | торочачи | |
Минулий час | торочивши |