тотем
ТОТЕМ, а, ч. У первісних релігіях - тварина (рідше рослина, явище природи й т. ін.), що вважалася родоначальником і охоронцем роду або племені й була культовим об'єктом. Час сарматських знаків, які дійшли до нас, був часом, коли тотем-тварина відступає на задній план, а на перше місце висовуються предмети кочового ладу (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 40); Суть тотемізму полягає в уявленні, нібито кожна родова група людей мала свого предка - тварину або рос-лину.. Така тварина або рослина була тотемом для роду і об'єктом культового поклоніння всіх його членів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тотем | тотеми |
Родовий | тотема | тотемів |
Давальний | тотемові, тотему | тотемам |
Знахідний | тотем | тотеми |
Орудний | тотемом | тотемами |
Місцевий | на/у тотемі | на/у тотемах |
Кличний | тотеме | тотеми |