транша
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | транша | транші |
Родовий | транші | транш |
Давальний | транші | траншам |
Знахідний | траншу | транші |
Орудний | траншею | траншами |
Місцевий | на/у транші | на/у траншах |
Кличний | транше | транші |
траншея
ТРАНШЕЯ, ї, ж . 1. Вузький глибокий рів із бруствером, що з'єднує в одну лінію всі вогневі точки оборонних позицій. Вони [солдати] перехопились на шинелях через п'ять рядів дротяної загорожі.., вдерлись у ворожий окоп і повернули першу німецьку траншею бруствером із сходу на захід (Смолич, Мир.., 1958, 153); На ворога-напасника з боями йшли бійці і в темнім лісі вирили траншеї довгі ці (Забіла, Одна сім'я, 1950, 92); Брянський стрибнув у глибоку траншею, що вела до стрілецьких рот (Гончар, III, 1959, 40); * У порівн. Стежечка вузька, прокидана у високому снігу, наче в траншеї, йти удвох незручно (Кучер, Трудна любов, 1960, 331).
2. Довгий, вузький рів, виїмка для зберігання, укладання, укриття або вирощування чого-небудь. Коли в господарстві немає готових сховищ, зберігати плоди, як вимушений захід, можна у звичайних траншеях (Колг. Укр., 8, 1956, 39); Каналізаційні труби укладають у траншеї (Довідник сіль. будівельника, 1956, 348); Силосна траншея.
3. Канавоподібне місце відкритого добування корисних копалин.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | траншея | траншеї |
Родовий | траншеї | траншей |
Давальний | траншеї | траншеям |
Знахідний | траншею | траншеї |
Орудний | траншеєю | траншеями |
Місцевий | на/у траншеї | на/у траншеях |
Кличний | траншеє | траншеї |