трахкотіти
ТРАХКОТІТИ, очу, отиш, недок., розм. Підсил. до трахкати. Трахкотять тепер колеса, Я тіпаю волокно (Укр.. думи.., 1955, 402); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Головко, II, 1957, 28); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад... (Чаб., Катюша, 1960, 11).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трахкочу | трахкотимо |
2 особа | трахкотиш | трахкотите |
3 особа | трахкотить | трахкотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трахкотітиму | трахкотітимемо |
2 особа | трахкотітимеш | трахкотітимете |
3 особа | трахкотітиме | трахкотітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трахкотів | трахкотіли |
Жіночий рід | трахкотіла | |
Середній рід | трахкотіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трахкотімо | |
2 особа | трахкоти | трахкотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трахкотячи | |
Минулий час | трахкотівши |