тренований
ТРЕНОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до тренувати; // треновано, безос. присудк. сл. Надто добре було треновано Ніну, щоб вона дала обігнати себе в такому змаганні (Собко, Стадіон, 1954, 126).
2. у знач. прикм. Який пройшов добре тренування; розвинений, вправний. Тренована людина не тільки може довгий час існувати в умовах невагомості, а й зберігає працездатність (Рад. Укр., 5.IX 1962, 3); // Добре розвинений систематичним тренуванням. Найменшу зміну в навантаженні треноване вухо експлуатаційника помічає за гулом генератора (Рад. Укр., 30.VII 1962, 3); Тренована пам'ять.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тренований | тренована | треноване | треновані |
Родовий | тренованого | тренованої | тренованого | тренованих |
Давальний | тренованому | тренованій | тренованому | тренованим |
Знахідний | тренований, тренованого | треновану | треноване | треновані, тренованих |
Орудний | тренованим | тренованою | тренованим | тренованими |
Місцевий | на/у тренованому, тренованім | на/у тренованій | на/у тренованому, тренованім | на/у тренованих |