третьорядний
ТРЕТЬОРЯДНИЙ, а, е. Який не має великого значення; не дуже добрий, посередній; неосновний. Не раз відзначалося, що Шевченка до Жовтня перекладали на російську мову майже виключно другорядні і третьорядні перекладачі (Рильський, III, 1956, 106); Численні персонажі, незалежно від того, були вони основними чи третьорядними, мають свою мовну характеристику (Рад. літ-во, 2, 1961, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | третьорядний | третьорядна | третьорядне | третьорядні |
Родовий | третьорядного | третьорядної | третьорядного | третьорядних |
Давальний | третьорядному | третьорядній | третьорядному | третьорядним |
Знахідний | третьорядний, третьорядного | третьорядну | третьорядне | третьорядні, третьорядних |
Орудний | третьорядним | третьорядною | третьорядним | третьорядними |
Місцевий | на/у третьорядному, третьоряднім | на/у третьорядній | на/у третьорядному, третьоряднім | на/у третьорядних |