триногий
ТРИНОГИЙ, а, е. Який має три ноги, три ніжки (про предмети). Триногий рояль, мов чорний казковий звір, одкрив широку пащу і скалив до світла білі здорові зуби (Коцюб., II, 1955, 87); Простий селянський стіл, ослін, піл, два триногих стільці - ото й все умеблювання більш ніж скромної резиденції кошового (Добр., Очак. розмир, 1965, 263); // Який не має четвертої ноги або ніжки; з поламаною, скаліченою четвертою ногою (ніжкою) (про предмети, тварин). Несамовито знялася на диби скалічена тринога коняка, захропла, гепнула набік (Мирний, І, 1954, 358); Іноді козенятко мчало швидше..; тоді тринога, безсила мати напружувала всі свої сили, щоб бігти врівень з козеням (Досв., Гюлле, 1961, 65).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | триногий | тринога | триноге | триногі |
Родовий | триногого | триногої | триногого | триногих |
Давальний | триногому | триногій | триногому | триногим |
Знахідний | триногий, триногого | триногу | триноге | триногі, триногих |
Орудний | триногим | триногою | триногим | триногими |
Місцевий | на/у триногому, триногім | на/у триногій | на/у триногому, триногім | на/у триногих |