тропар
ТРОПАР, я, ч., церк. Молитовний вірш для співу на честь якого-небудь свята або святого у православному богослужінні. Доокола дві тисячі літ кипить життя, все змінилося, само обличчя землі стало іншим, а тропарі й кондаки співають усе на тих же вісім гласів, при тих же самих словах плюють на сатану по тричі, тими ж самими рухами творять обряд (Хотк., II, 1966, 352); Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак (Вороний, Вибр., 1959, 123).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тропар | тропарі |
Родовий | тропаря | тропарів |
Давальний | тропареві, тропарю | тропарям |
Знахідний | тропар | тропарі |
Орудний | тропарем | тропарями |
Місцевий | на/у тропарі | на/у тропарях |
Кличний | тропарю | тропарі |