трудівничий
ТРУДІВНИЧИЙ, а, е. Прикм. до трудівник. Київ трудівничий шле Варшаві Потиск незрадливої руки (Рильський, III, 1961, 30); Що знаходять у вугіллі Трудівничі руки вмілі? (Уп., Про Донбас, 1950, 24); // Власт. трудівникові, трудівникам. В його великих очах двома дугами спалахнули жаркі краплинки. - А ти й зрадів? Гордість свою трудівничу на чарку проміняв (Стельмах, II, 1962, 376); // Сповнений важкої праці, трудовий. Важке трудівниче життя було в машиніста (Скл., Легенд. начдив, 1957, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | трудівничий | трудівнича | трудівниче | трудівничі |
Родовий | трудівничого | трудівничої | трудівничого | трудівничих |
Давальний | трудівничому | трудівничій | трудівничому | трудівничим |
Знахідний | трудівничий, трудівничого | трудівничу | трудівниче | трудівничі, трудівничих |
Орудний | трудівничим | трудівничою | трудівничим | трудівничими |
Місцевий | на/у трудівничому, трудівничім | на/у трудівничій | на/у трудівничому, трудівничім | на/у трудівничих |