тулумбас
ТУЛУМБАС, а, ч. Старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б'ють калаталом. Хмельницький зійшов з помосту, і, розтинаючи повітря на тисячі дзвінких скалок, заграли сурми і вдарили тулумбаси (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 14); * Образно. Тне гроза у тулумбас, Буря - на басолі... (Бичко, Сійся.., 1959, 408).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | тулумбас | тулумбаси |
Родовий | тулумбаса | тулумбасів |
Давальний | тулумбасові, тулумбасу | тулумбасам |
Знахідний | тулумбас | тулумбаси |
Орудний | тулумбасом | тулумбасами |
Місцевий | на/у тулумбасі | на/у тулумбасах |
Кличний | тулумбасе | тулумбаси |