тяжитися
ТЯЖИТИСЯ, жуся, жишся, недок., ким, чим, рідко. Вважати кого-, що-небудь неприємним, обтяжливим для себе; бути незадоволеним чиєюсь присутністю, наявністю чого-небудь. Згадалось їй, як колись вона сама, молода та здорова, тяжилася своєю слабою кволою матір'ю (Григ., Вибр., 1959, 360); - Він народився і виріс схизматиком, але вже довгий час тяжився своїм оточенням і вірою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тяжюся | тяжимося |
2 особа | тяжишся | тяжитеся |
3 особа | тяжиться | тяжаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тяжитимуся | тяжитимемося |
2 особа | тяжитимешся | тяжитиметеся |
3 особа | тяжитиметься | тяжитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тяжився | тяжилися |
Жіночий рід | тяжилася | |
Середній рід | тяжилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тяжмося | |
2 особа | тяжся | тяжтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тяжачись | |
Минулий час | тяжившись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тяжуся | тяжимося |
2 особа | тяжишся | тяжитеся |
3 особа | тяжиться | тяжаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тяжитимуся | тяжитимемося |
2 особа | тяжитимешся | тяжитиметеся |
3 особа | тяжитиметься | тяжитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тяжився | тяжилися |
Жіночий рід | тяжилася | |
Середній рід | тяжилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тяжмося | |
2 особа | тяжся | тяжтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тяжачись | |
Минулий час | тяжившись |