удряпнути
УДРЯПНУТИ (ВДРЯПНУТИ), ну, неш, перех. Док. до дряпати1 1. - Ага, злодій.. - Нечипір скочив і кинув на Хведора ножем, що Марта поклала на столі картоплю чистить. Ніж попав у руку Хведорові і трохи удряпнув її (Григ., Вибр., 1959, 271); Наталя побачила, що він руку вдряпнув об камінь, і враз дістала бинт з торбинки і перев'язала виразку (Донч., VI, 1957, 35); - Сину! де ти? - спитала. - Гарр... - загаркав Пилипко з-під полу, вдряпнувши матір за чобіт (Мирний, IV, 1955, 290).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | удряпну | удряпнемо |
2 особа | удряпнеш | удряпнете |
3 особа | удряпне | удряпнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | удряпнув | удряпнули |
Жіночий рід | удряпнула | |
Середній рід | удряпнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | удряпнімо | |
2 особа | удряпни | удряпніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | удряпнувши |