уживання
УЖИВАННЯ (ВЖИВАННЯ), я, с. Дія за знач. уживати і уживатися. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (Фр., І, 1955, 111); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 463); Царизм проводив жорстоку політику національно-колоніального гноблення.. Було заборонено вживання української мови в літературі, школі, театрі (Укр. літ., 9, 1957, 6); Інші виносять Це-рерине зерно, водою попсуте.., і, що надається До уживання, сушать в огні, і мелють на жорнах (Зеров, Вибр., 1966, 226); Увійшов молодий панок.. з непевною і передчасно постарілою фізіономією, що носила виразні сліди.. надмірного вживання гострих напитків [напоїв] (Фр., VI, 1951, 260).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уживання | уживання |
Родовий | уживання | уживань |
Давальний | уживанню | уживанням |
Знахідний | уживання | уживання |
Орудний | уживанням | уживаннями |
Місцевий | на/у уживанні | на/у уживаннях |
Кличний | уживання | уживання |