узда
УЗДА, и, ж., рідко. Те саме, що вуздечка. Не раз безсонному здається Серед тяжких душевних мук, Що підо мною кінь несеться, Й узда висковзується з рук (Фр., XIII, 1954, 153); Як вітрові, нема йому спокою, Своє він серце сам і розрива, В безодню рине буйна голова - І кінь дзвенить уздою золотою (Рильський, II, 1960, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | узда | узди |
Родовий | узди | узд |
Давальний | узді | уздам |
Знахідний | узду | узди |
Орудний | уздою | уздами |
Місцевий | на/у узді | на/у уздах |
Кличний | уздо | узди |