уклін
УКЛІН, лону, ч . 1. Нахиляння голови або верхньої частини тулуба на знак вітання, пошани і т. ін. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього (Фр., II, 1950, 77); Я ще раз вклонився їй. Вона відповіла мені на уклін і опустила очі (Грим., Подробиці.., 1956, 155); Помітивши директора, завідувач лабораторії привітав його легким уклоном голови (Шовк., Інженери, 1956, 69).
Віддавати (віддати, класти, покласти і т. ін. ) уклін: а) (кому) кланятися. Студентом ведений, на сцену він пішов, Низький оддав уклін громаді незнайомій (Рильський, Поеми, 1957, 215); б) (чому) відвідувати що-небудь, виявляючи свою пошану; Доземний (земний, низький, низенький, глибокий) уклін: а) дуже низьке нахиляння верхньої частини тулуба або голови для вираження пошани. Служилі люди, схиливши перед гетьманом у доземному уклоні голови, пронесли соболі на рундук (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 60); Сахно схилилася в глибокому, шанобливому уклоні (Смолич, І, 1958, 57); б) словесне вираження глибокої пошани, вдячності кому-, чому-небудь. Ти породила у простій колибі і виростила сина коваля - Каменяра, - за це тобі спасибі, низький уклін, дрогобицька земля! (Гонч., Вибр., 1959, 295).
2. Вітання кому-небудь, передане письмово, у листі, або через іншу особу. Маму, Юрася й Лідю цілую. Знайомим уклін (Коцюб., III, 1956, 178); - Романе, тобі низенький уклін від Плачинди (Стельмах, Хліб.., 1959, 60); - Ви не помилились, я привезла уклін від Яремчука (Цюпа, Назустріч.., 1958, 145).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уклін | уклони |
Родовий | уклону | уклонів |
Давальний | уклонові, уклону | уклонам |
Знахідний | уклін | уклони |
Орудний | уклоном | уклонами |
Місцевий | на/у уклоні | на/у уклонах |
Кличний | уклоне | уклони |
уклон
УКЛОН, у, ч., спец . 1. Частина залізничної колії, яка лежить під кутом до горизонту і залежно від напрямку руху поїзда називається спуском або підйомом. Злякався машиніст: - Далі не повезу, товариші. Тут уклон. Гальма лопнули (Довж., І, 1958, 38); // Взагалі похила частина шляху.
2. У гірничій справі - похила підземна виробка, яка не має безпосереднього виходу на земну поверхню і призначена для піднімання вантажів за допомогою різних пристроїв.
3. У геодезії - перелом профілю земної поверхні у напрямку вниз.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | уклон | уклони |
Родовий | уклону | уклонів |
Давальний | уклонові, уклону | уклонам |
Знахідний | уклон | уклони |
Орудний | уклоном | уклонами |
Місцевий | на/у уклоні | на/у уклонах |
Кличний | уклоне | уклони |
уклонити
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уклоню | уклонимо |
2 особа | уклониш | уклоните |
3 особа | уклонить | уклонять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уклонив | уклонили |
Жіночий рід | уклонила | |
Середній рід | уклонило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уклонімо | |
2 особа | уклони | уклоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | уклонивши |