умудрений
УМУДРЕНИЙ (ВМУДРЕНИЙ), а, е. Який став мудрим, збагатився знаннями, досвідом. Загартована й умудрена в запеклих боях проти експлуататорських класів, проти зрадників і ворогів народу,.. партія Леніна веде дружну сім'ю радянських народів до комунізму (Тич., III, 1957, 436); Умудрена нелегким досвідом останніх місяців, [Ганна] сприймала все навколишнє ясніше, чіткіше (Коз., Сальвія, 1959, 226).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | умудрений | умудрена | умудрене | умудрені |
Родовий | умудреного | умудреної | умудреного | умудрених |
Давальний | умудреному | умудреній | умудреному | умудреним |
Знахідний | умудрений, умудреного | умудрену | умудрене | умудрені, умудрених |
Орудний | умудреним | умудреною | умудреним | умудреними |
Місцевий | на/у умудреному, умудренім | на/у умудреній | на/у умудреному, умудренім | на/у умудрених |