уперізувати
УПЕРІЗУВАТИ (ВПЕРІЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЕРЕЗАТИ (ВПЕРЕЗАТИ), ежу, ежеш, док., перех . 1. Перев'язувати, затягувати кого-небудь по талії, стегнах поясом або чимсь іншим. * Образно. Плачі горами стеляться, дугами гори уперізують (Черемш., Тв., 1960, 33).
2. тільки док., фам. З'їсти жадібно, багато. Станове [становить] їм вареники. Уперезали вони макітру (Сл. Гр.).
3. тільки док., розм. Сильно ударити кого-небудь. [Созонт:] Зовсім безневинних били. Я людина стара, а й мене якийсь бузувір уперезав по спині (Мокр., П'єси, 1959, 313); [Ясько:] Касю, мовчи,.. бо так тебе впережу, що пам'ятатимеш до нових віників (Ірчан, І, 1958, 79).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уперізую | уперізуємо |
2 особа | уперізуєш | уперізуєте |
3 особа | уперізує | уперізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уперізуватиму | уперізуватимемо |
2 особа | уперізуватимеш | уперізуватимете |
3 особа | уперізуватиме | уперізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уперізував | уперізували |
Жіночий рід | уперізувала | |
Середній рід | уперізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уперізуймо | |
2 особа | уперізуй | уперізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уперізуючи | |
Минулий час | уперізувавши |