упокорюватися
УПОКОРЮВАТИСЯ (ВПОКОРЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УПОКОРИТИСЯ (ВПОКОРИТИСЯ), рюся, ришся, док . 1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Вільде, Сестри.., 1958, 549).
2. тільки недок. Пас. до упокорювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упокорююся | упокорюємося |
2 особа | упокорюєшся | упокорюєтеся |
3 особа | упокорюється | упокорюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упокорюватимуся | упокорюватимемося |
2 особа | упокорюватимешся | упокорюватиметеся |
3 особа | упокорюватиметься | упокорюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упокорювався | упокорювалися |
Жіночий рід | упокорювалася | |
Середній рід | упокорювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упокорюймося | |
2 особа | упокорюйся | упокорюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | упокорюючись | |
Минулий час | упокорювавшись |