упоминатися
УПОМИНАТИСЯ (ВПОМИНАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., УПІМНУТИСЯ (ВПІМНУТИСЯ), нуся, нешся, док., діал . 1. Нагадувати, домагаючись чого-небудь. Вже хоч і грошей не буде - зможуть обійтися. А як хто упімнеться за борг, - відкладуть до найближчого місяця (Круш., Буденний хліб.., 1960, 79).
2. Турбуватися за кого-, що-небудь. - Та нащо його, того посла? - запитала Якимиха. - Нащо! - Аби ставав за народом, аби за свій нарід упоминався (Кобр., Вибр., 1954, 56); - Немає кому впімнутися за бідним селянином (Фр., VI, 1951, 197); - Хіба люди не мають права упімнутися про своє? (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 215).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упоминаюся | упоминаємося |
2 особа | упоминаєшся | упоминаєтеся |
3 особа | упоминається | упоминаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упоминатимуся | упоминатимемося |
2 особа | упоминатимешся | упоминатиметеся |
3 особа | упоминатиметься | упоминатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | упоминався | упоминалися |
Жіночий рід | упоминалася | |
Середній рід | упоминалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | упоминаймося | |
2 особа | упоминайся | упоминайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | упоминаючись | |
Минулий час | упоминавшись |