ураган
УРАГАН, у, ч . 1. Вітер великої руйнівної сили (до 12 балів). Завтра ж рано Завив голодний Звір в пустині, і повів Ураган холодний (Шевч., II, 1963, 184); Вітер щохвилини міцнішав, переходив в ураган. Тепер не тільки пісок, але й каміння летіло вихором і боляче било людей та худобу (Тулуб, В степу.., 1964, 72); Ураган гув, вив, свистів, - і це ревіння було дужче за всі інші звуки (Смолич, Світанок.., 1953, 566); * У порівн. Данило налетів, як ураган, несподівано й люто (Ле, Вибр., 1939, 32).
2. чого, перен. Про велику силу, напруженість проходження чого-небудь. Свищуть урагани класових боїв на Заході (Кач., II, 1958, 104); Герої мої розлучились в ці дні, Війни урагач все закутав, як хмара... (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 210); // Стрімкий розвиток, бурхливий вияв чого-небудь. [Ольга:] Це була буря, шторм, ураган почуттів... Як жаль, що тепер нема таких... (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 82).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ураган | урагани |
Родовий | урагану | ураганів |
Давальний | ураганові, урагану | ураганам |
Знахідний | ураган | урагани |
Орудний | ураганом | ураганами |
Місцевий | на/у урагані | на/у ураганах |
Кличний | урагане | урагани |