УРІВНОВАЖЕНО (ВРІВНОВАЖЕНО). Присл. до урівноважений 2. Було б найкраще, якби я могла, поки зовсім поправлюсь, жити спокійно, врівноважено і щоб ніщо мені не натягало нервів (Л. Укр., V, 1956, 289); - Не роби таких гримас, Зоню, - врівноважено застерегла її Олена (Вільде, Сестри.., 1958, 288).