утертий
УТЕРТИЙ (ВТЕРТИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до утерти1. Коні шпарко рушили з місця, і колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (Гжицький, У світ.., 1960, 16).
@ Утерта дорога (стежка) - звичний, легкий життєвий шлях. Він любив сина, але надто сильно привик ходити утертою стежкою, жити в старім традиційнім ладі і світогляді, щоби міг зрозуміти подуви нового часу і його потреби (Фр., III, 1950, 279).
2. тільки утертий, у знач. прикм., перен. Позбавлений оригінальності, самобутності, яскравих індивідуальних особливостей, ознак. Татьяна слухає в вітальні Гостей розмови голосні, Та все слова такі загальні, Такі утерті та нудні (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 187); Набір утертих, заяложених фраз не може справити враження. Люди слухають їх байдужно (Наука.., 10, 1969, 43).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утертий | утерта | утерте | утерті |
Родовий | утертого | утертої | утертого | утертих |
Давальний | утертому | утертій | утертому | утертим |
Знахідний | утертий, утертого | утерту | утерте | утерті, утертих |
Орудний | утертим | утертою | утертим | утертими |
Місцевий | на/у утертому, утертім | на/у утертій | на/у утертому, утертім | на/у утертих |