уїздити
УЇЗДИТИ (В'ЇЗДИТИ), уїжджу, уїздиш, док., перех. Багато, довго їздячи, укочувати, робити рівним, твердим (дорогу, шлях і т. ін.); уторувати. Дорогу ще не в'їздили, і дідові довелося брести по коліна в заметах (Донч., VI, 1957, 376); Дорогу таку накотили, так уїздили, що тверда, як лоб (Збан., Мор. чайка, 1959, 6).
УЇЗДИТИ див. в'їжджати1.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уїжджу | уїздимо |
2 особа | уїздиш | уїздите |
3 особа | уїздить | уїздять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уїздив | уїздили |
Жіночий рід | уїздила | |
Середній рід | уїздило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уїздьмо | |
2 особа | уїздь | уїздьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | уїздивши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уїжджу | уїздимо |
2 особа | уїздиш | уїздите |
3 особа | уїздить | уїздять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уїздитиму | уїздитимемо |
2 особа | уїздитимеш | уїздитимете |
3 особа | уїздитиме | уїздитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | уїздив | уїздили |
Жіночий рід | уїздила | |
Середній рід | уїздило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | уїздімо | |
2 особа | уїзди | уїздіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | уїздячи | |
Минулий час | уїздивши |