ферментний
ФЕРМЕНТНИЙ, а, е, хім., біол. Стос. до ферменту (у 1 знач.). Мечников створив основи ферментної теорії імунітету, вважаючи фагоцитоз за внутрішньоклітинне травлення (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 310); // Який відбувається з участю ферментів. Дослідженнями останніх років встановлений ряд особливостей хімічного складу й ферментної активності м'язів при експериментальній м'язовій дистрофії (Укр. біох. ж., XXVII, 4, 1955, 477); // Який є ферментом. Саме ферментні білки - каталізатори всіх реакцій обміну речовин - приводять у рух найскладнішу машину життя (Наука.., 3, 1967, 36).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ферментний | ферментна | ферментне | ферментні |
Родовий | ферментного | ферментної | ферментного | ферментних |
Давальний | ферментному | ферментній | ферментному | ферментним |
Знахідний | ферментний, ферментного | ферментну | ферментне | ферментні, ферментних |
Орудний | ферментним | ферментною | ферментним | ферментними |
Місцевий | на/у ферментному, ферментнім | на/у ферментній | на/у ферментному, ферментнім | на/у ферментних |